Саркоптоз (короста) домашніх свиней

Саркоптозна короста – це паразитарне захворювання свиней, яке характеризується сильним подразненням та пошкодженням шкіри.
Ця хвороба має економічне значення через втрату продуктивності, а також негативний вплив на добробут тварин.
Багато ферм вільні від корости, і належна біобезпека забезпечить підтримку цього статусу. Хвороба викликається одним із двох збудників Sarcoptes scabiei (викликає саркоптоз) або Demodex phylloides( викликає демодекоз).
Sarcoptes scabei var suis, комаха-паразит, яка є кліщем, має діаметр 0,5 мм і ледь помітний. Кліщ має круглу форму, і його можна відрізнити від інших за візерунком присосок та ніжок зі щетинками. За цим також можна розрізнити статі: самець має візерунок «присоска-присоска-щетина-присоска», а самка — «присоска-присоска-щетина-щетина». Кліщ є специфічним для хазяїна, який поширюється від свині до свині шляхом прямого контакту,  через переносника  або через контакт із нещодавно забрудненими поверхнями. Чим вища щільність поголів'я, тим швидша передача. 
В навколишньому середовищі він може зберігатися до трьох тижнів, а потім може викликати  захворювання внаслідок контакту тварин із забрудненим середовищем, включаючи транспортування. Кліщ іноді може вражати тваринників, хоча вони є «тупіковими» господарями, тобто вони не можуть поширювати хворобу.
Кліщ прогризаючи заривається в шкіру, живиться нею та відкладає яйця в зроблених ним шкірних тунелях. Самка відкладає до 50 яєць, з яких вилуплюються личинки, а потім линяють, проходячи 2 стадії як німфи, щоб стати дорослими особинами, іноді протягом 10 днів, але частіше протягом 14-15 днів. Кліщ викликає сильне подразнення. Найбільш очевидною ознакою корости у свиней є чухання. Уражені свині постійно чухаються, особливо в спекотну погоду, тручись об будь-який нерухомий предмет. Свині,  хворі на коросту, часто виглядають червонішими, ніж їхні менш уражені сусіди по загону. При ретельному огляді можна побачити маленькі червоні плями, а також загальне почервоніння навколо очей, навколо морди, на внутрішній поверхні вушних раковин, між кінцівками та тілом, а також на передній частині ніг, де шкіра тонка. Чухання призводить до пошкодження натертої шкіри та утворення коричневих кірочок на пошкоджених ділянках. Згодом шкіра зморщується, покривається кірками та потовщується. Щетина стирається з боків, а у сильно уражених тварин вуха потовщуються та деформуються внаслідок надмірного трясіння головою, що призводить до розриву кровоносних судин у вусі, а потім до їх загоєння шляхом рубцювання. У заражених стадах через постійне чухання спостерігається зниження продуктивності. Вага поросят при відлученні може знизитися на 10%,  використання корму для свиноматок на одне порося та на кг поросяти збільшується на 5-10%, а темпи росту у відгодівельних свиней знижуються на 5% або більше. Погіршення кондиції свиноматок може вплинути на кількість народжених поросят.
Постійне чухання та тертя, наявність обламаного волосся на боках, кірочок у вухах, зім'яті вуха та потовщена, зморшкувата шкіра – все це свідчить про коросту. Коросту підтверджують, знаходячи кліщів у глибоких зіскрібках шкіри з внутрішньої сторони вух та морди (80% випадків), а також зі шкіри задніх ніг – у 50% випадків. Кліщів можна змусити залишати кірки зі шкіри або вушної сірки за допомогою вібрації та тепла, а потім їх можна побачити за допомогою ручної лінзи. Видалення кліщів відносно легке у поросят, але складніше у хронічно уражених свиноматок. Серологічні тести можна використовувати для виявлення антитіл, але поросята віком до 10 тижнів можуть мати хибнопозитивний результат на інфекцію через колостральний імунітет. Серологічні тести можна використовувати для підтвердження ерадикації, але свиноматкам може знадобитися до року, щоб втратити антитіла після знищення кліщів.
Лікування, профілактика та контроль
Саркоптоз можна ефективно лікувати акарицидами, такими як амітраз або івермектин. Важливо звернути увагу, чи має обраний вами метод лікування акарициду дію. Якщо ні, свиней потрібно обробляти двічі з інтервалом приблизно 14 днів, щоб знищити будь-яких кліщів, які могли вилупитися після першої обробки. Боротьба з коростою є досить складною, оскільки вимагає швидкої ідентифікації та лікування тварин із хронічним зараженням, щоб запобігти поширенню на молодих свиней. Кращим варіантом є викорінення шляхом одночасного лікування всього стада та введення наївного племінного поголів'я. Комплексне та всебічне управління утриманням свиней у розплідниках та на відгодівельних майданчиках.