Що таке бабезіоз у собак?

Бабезіоз?

Бабезіоз спричиняється Babesia- найпростішим паразитом. Він зустрічається по всьому світу у домашніх собак і котів. Бабезіоз вражає еритроцити в організмі. Інфекція поширюється через укуси кліщів та/або контакт із кров’ю інфікованого собаки. Собаки з бабезіозом, навіть ті, що не мають жодних клінічних ознак, можуть поширювати інфекцію на інших собак, найчастіше коли утримуються в вольєрах. Оскільки бабезіоз – це кліщова інфекція, нерідко інфіковані собаки мають інші кліщові інфекції, такі як ерліхіоз , хвороба Лайма та інші. Ці інфекції можуть взаємодіяти одна з одною, що робить стан більш важким. Найпоширенішим способом передачі бабезіозу у собак є укус кліща. Паразит повинен вкусити, прикріпитися та харчуватися кров’ю собаки протягом 2-3 днів. Було виявлено кілька видів Babesia, що викликають захворювання у собак, зокрема Babesia canis (підвиди vogeli, canis, rossi ), Babesia gibsoni, Babesia vulpes та Babesia conradae. Вважається, що Babesia gibsoni передає хворобу собакам безпосередньо через інфіковану кров під час собачих боїв та укусів або переливання крові. Вона навіть може поширитися в кров цуценяти від інфікованої собаки-матері (трансплацентарна передача). Інкубаційний період, або час від укусу кліща до появи симптомів, в середньому становить близько двох тижнів, але симптоми можуть залишатися легкими. У деяких випадках діагноз не ставиться протягом місяців або навіть років.
Організми бабезій зазвичай класифікуються як великі або малі:

• Babesia canis — великий кров'яний паразит, який вражає собак і поширений по всьому світу.
• Також існує генетично відмінний від інших дрібний кров'яний паразит, який може заразити собак. Бабезія Гібсоні — поширена по всьому світу. Здебільшого вражає пітбультер'єрів і передається через укуси та від матері ненародженим цуценятам.

Симптоми бабезіозу у собак
Ознаки інфекції варіюються від легкого захворювання, яке швидко проходить, до важкого захворювання, яке швидко призводить до смерті. Ознаки можуть бути дуже різноманітними залежно від інфікованої ділянки тіла. До поширених клінічних ознак належать:

• Брак енергії, млявість, депресія
• Відсутність апетиту
• Бліді ясна та інші слизові оболонки
• Лихоманка
• Збільшені лімфатичні вузли або селезінка
• Аномально темний колір сечі, зазвичай темно-червоний або помаранчевий
• Жовта або помаранчева шкіра, жовтяниця
• Збільшений або набряклий живіт
• Втрата ваги
• Знебарвлений стілець
• Неврологічні ознаки, в тому числі дисбаланс та/або хитка хода, судоми

Після того, як кліщ кусає собаку, кров'яні паразити, потрапляють у кров. Кліщ повинен харчуватися протягом 2-3 днів, щоб заразити собаку бабезіозом. Він розмножується в еритроцитах, що призводить до анемії . Заражені еритроцити руйнуються, а гемоглобін вивільняється в організм. Це може призвести до жовтяниці (жовтого забарвлення шкіри та білків очей) та до анемії, коли організм не може виробляти достатньо нових еритроцитів для заміни зруйнованих.
Як ветеринари діагностують бабезіоз у собак (діагностика)?
Лікар збере повний анамнез симптомів, проведе огляд, включаючи:

• Загальний аналіз крові
• Біохімічний аналіз крові
• Аналіз сечі
• Електролітна панель

Часто відзначаються низький рівень білка в крові, зменшення кількості тромбоцитів та анемія. Бабезіоз можна сплутати з іншими захворюваннями, які викликають лихоманку, анемію, руйнування еритроцитів, жовтяницю або червону сечу. Для підтвердження діагнозу слід провести один або декілька з наступних лабораторних тестів:

• Мікроскопія мазків крові.
• Тести на імунофлуоресцентні антитіла (ІФА)
• Імуноферментний аналіз (ІФА)
• Тести полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР)

Лікування
Лікування залежить від виявленого виду бабезії та тяжкості захворювання. Більш тяжко ураженим собакам знадобляться протизапальні або стероїдні препарати, госпіталізація, внутрішньовенні рідини, переливання крові, киснева терапія, препарати від нудоти та інша підтримуюча терапія. Переливання крові може врятувати життя тваринам з дуже високою анемією та часто проводиться собакам.
Профілактика бабезіозу у собак
Запобігання контакту з кліщами шляхом використання відповідних засобів для боротьби з паразитами ,їх та своєчасного видалення. Профілактика також зосереджена на контролі передачі від собаки до собаки через кров, наприклад, під час укусів собак, від матері-собаки до цуценят та переливання крові.
Собакам слід регулярно проводити профілактику кліщів за допомогою нашийника, місцевого застосування ліків, що наносяться на шкіру, або жувальних таблеток/капсул, що приймаються перорально.