Агалактія у свиноматок. Що це таке?

Агалактія у свиноматок

Здатність свиноматки належним чином вигодувати свій послід є ключем до успішної продуктивності племінного стада. Збій лактації є поширеною проблемою.

Нездатність свиноматки виробляти молоко під час лактації називається агалактією. У багатьох випадках це плутають з маститом, і хоча іноді агалактія може бути наслідком специфічної інфекції та запалення (тобто маститу) вимені, це трапляється досить рідко.

Повна відсутність лактації або зниження виробництва молока, стани, які призводять до окремої недостатності молочних залоз:

1) Недостатній розвиток тканин вимені

• Спостерігається переважно у свинок і розпізнається в період безпосередньо перед опоросом і одразу після нього як нездатність тканини молочної залози збільшитися, внаслідок чого функціональна тканина, що виробляє молоко, втрачається. Це може бути спровоковано:
• Недостатнім харчуванням, особливо свинок, яких утримують на низькобідному раціоні з низьким вмістом білка та лізину на базовому рівні аж до опоросу.
•  Токсинами. Отруєння ріжками є класичною причиною пригнічення росту молочних залоз, але інші мікотоксини можуть мати подібний вплив.
•  Відсутність водопостачання.

2) Відсутність молока під час опоросу

Якщо розвинулося достатньо тканини вимені, то будуть вироблятися молозиво та молоко, якщо тільки для свиноматки не буде суттєвих обмежень. Недостатня кількість води є найімовірнішою причиною нестачі або відсутності молока.

3) Початкова лактація з пізнішою агалактією

Основним стимулом для продовження виробництва молока є висмоктування молока поросятами-сисунами. Будь-що, що заважає смоктанню (слабкі або недоношені поросята, важкі захворювання поросят), зменшить стимул до вироблення молока та може призвести до агалактії.

Так само, суворе обмеження в харчуванні може просто призвести до відмови від вироблення молока внаслідок дефіциту білка та енергії.

Одна з найпоширеніших причин агалактії у свиноматок виникає внаслідок надмірного вироблення молозива/молока в період опоросу. Навіть хороше вим’я не витягне все молоко, що призведе до накопичення тиску у вимені та пошкодження тканин, що обмежує подальше виробництво молока. Як наслідок вим’я затвердіває. Свиноматка може неохоче дозволяти смоктати на цьому етапі.

Оскільки виробляється надмірна кількість молока, яке не виводиться, у вимені накопичується тиск, в результаті чого пошкоджуються клітини, які виробляють молоко, обмежуючи подальше виробництво. Більше того, зі збільшенням пошкодження клітин у вимені виробляються ендотоксини, що може призвести до пірексії (високої температури), втрати апетиту та загальної млявості. Вим'я може стати гарячим і болючим.

Перегодовування перед опоросом, особливо при високобілковому лактаторному раціоні, є найпоширенішою причиною цієї проблеми, і для кожної ферми необхідно розробляти специфічний режим годівлі з урахуванням використовуваних кормів, генотипу, умов утримання та різних управлінських факторів. Якщо цей стан визнається проблемою, негайним реагуванням має бути зниження тиску у вимені.

Це можна зробити:

• Шляхом ін'єкції окситоцину
• Ізоляція власного посліду свиноматки та тимчасове розміщення на свиноматці сильних 10-14-денних поросят (попередньо запобігши смоктанню власної матері протягом 2 годин) на 1 годину для висмоктування молока.

Щоб попередити стан:

• До дня опоросу у свиноматки має бути активний або більш-менш активний моціон.
• В цех опоросу свиноматок слід переводити не менше як за вісім днів до дати опоросу.
• Температурний режим у цеху опоросів має бутив межах +18-20 °С.
• Після опоросу протягом доби (через 12, 24 і 36 год) потрібно виміряти температуру. Якщо температура перевищує +39,5 °С, варто застосувати антибіотики.
• Антибіотики слід застосовувати тільки для лікування хворих тварин, аби не порушити природну кишкову мікрофлору свиноматок і поросят.
• Дотримання норм годівлі.
• Необмежений доступ до води.