6. Креатинфосфокіназа (КФ, КФК , CK , Creatine Kinase)
Підвищена активність креатинфосфокінази виникає внаслідок оборотного пошкодження або некротичного витоку з міоцитів. Період її напіввиведення короткий, і КК починає знижуватися протягом 1-2 днів після припинення витоку з клітин. Активність креатинфосфокінази знижується швидше, ніж АСТ. Ці три ізоферменти присутні в скелетних м'язах, серцевому м'язі та центральній нервовій системі (ЦНС). Є чутливим індикатором пошкодження м'язів. Пік спостерігається через 6-12 годин після травми та повертається до норми через 2-3 дні після припинення травми. Стійке підвищення вказує на прогресуюче або активне захворювання.
7. Лактатдегідрогеназа (ЛДГ, LDH)
Лактатдегідрогеназа присутня у великих кількостях у всіх органах і тканинах (включаючи еритроцити). Вона присутня в плазмі клітин. Вона вивільняється в кров у відповідь на зміни проникності клітинних мембран і некроз клітин. Тому її підвищення є неспецифічним. Вона включає 5 ізоферментів і присутня в скелетних м'язах, серцевому м'язі, печінці та еритроцитах крові. Вона не є органоспецифічною і може бути використана для оцінки пошкодження м'язів.
8. Амілаза (Емі)
Амілаза – це екзокринний фермент підшлункової залози. Вона вивільняється в кров та черевну порожнину після панкреонекрозу, тому велика кількість амілази може вивільнятися при запаленні підшлункової залози. Інші тканини, що містять амілазу, включають печінку та слизову оболонку кишечника. Окрім гепарину, інші антикоагулянти, такі як цитрат, оксалат та ЕДТА, мають інгібуючу дію. Тому амілазу не слід вимірювати за допомогою декальцинованої плазми.
Збільшені значення
Знижені значення
9. γ-глутамілтрансфераза (ГГТ, ГГТП, GGT, гамма-глутамілтранспептидаза, Gamma-glutamyl transferase, Gamma-glutamyl transpeptidase)
ГГТП присутній у печінці, підшлунковій залозі, нирках та кишечнику. Підвищені концентрації в сироватці крові зазвичай спричинені підвищеним виробленням печінкою та захворюваннями жовчовивідних шляхів. Найвищі рівні виявляються в епітеліальних клітинах ниркових канальців, на поверхні канальців гепатоцитів та в епітелії жовчовивідних шляхів. Ниркова канальцева нефропатія та нефротоксичність можуть спричиняти підвищені концентрації ГГТП у сечі, але не в сироватці крові. ГГТ також важливий в азотистому обміні та знаходиться в клітинах печінки. Високий рівень вказує на обструкцію жовчних проток, захворювання печінки, панкреатит, та може бути спричинений високим рівнем стероїдів. Низький рівень вказує на голодування та недоїдання.
Активність ГГТП в сироватці крові (од/л)
ВРХ, дорослі 7-15
ВРХ, молодняк 10-20
Коні 20-40
Вівці 10-30
Кози 10-35
Свині 10-25
Собаки 0-6
Коти 0-5
10. Рівень глюкози в крові (Glu)
Після того, як організм споживає вуглеводи, він перетворює їх на глікоген для зберігання в печінці. Коли організму потрібна енергія, глікоген перетворюється на глюкозу, яка потрапляє в кров і переноситься по всьому тілу. Таким чином, рівень глюкози в крові є показником для контролю рівня харчування тварин. Однак частіше його використовують для визначення метаболічного та фізіологічного стану. Гіпоглікемія є поширеним розладом у молодих тварин, особливо у той-кінг-сайдерів та дрібних порід. Тварини, які страждають від гіпоглікемії, демонструють слабкість, атаксію та навіть судоми. Гіпоглікемія також може виникати у деяких дорослих собак, особливо при тривалих надмірних фізичних навантаженнях, що часто спостерігається у гончих собак. Гіпоглікемія також спостерігається у собак із тривалими хворобами та слабкістю, а також у собак з деякими видами раку. Незначне підвищення рівня глюкози в крові може бути спричинене хвилюванням або стресом тварини під час забору крові. Однак, коли рівень глюкози в крові перевищує 180 мг/дл, це часто свідчить про захворювання. У цей момент рівень глюкози в крові перевищує нирковий поріг глюкози. (Коли глюкоза в крові фільтрується через нирки, нирки запобігають втраті глюкози через сечу шляхом реабсорбції. Однак, як тільки рівень глюкози в крові перевищує нирковий поріг, нирки не можуть реабсорбувати всю фільтровану глюкозу, і глюкоза потім виводиться з сечею). Це поширена причина діабету. Суть цього захворювання полягає в нездатності організму виробляти достатню кількість інсуліну. Інсулін необхідний для надходження глюкози в клітини організму. Коли вироблення інсуліну недостатнє, рівень цукру в крові затримується. При діабеті рівень глюкози в крові може сягати 900 мг/дл!
Вміст глюкози в крові (ммоль/л)
ВРХ, дорослі 2,5-3,5
ВРХ, молодняк 3,0-4,2
Коні 3,0-5,0
Вівці 2,5-3,6
Кози 2,6-3,9
Свині 3,2-6,0
Собаки 3,3-5,0
Коти 3,0-5,0
10. Загальний білірубін (T-Bil, TBIL)
Білірубін є одним із кінцевих продуктів пігментного обміну. Через ряд проміжних стадій з гему зруйнованих еритроцитів утворюється непрямий білірубін (вільний, не проведений через печінку), який є нормальною складовою частиною сироватки крові. Він нерозчинний у воді і тому не виводиться з сечею. У клітинах печінки непрямий білірубін з’єднується з глюкуроновою кислотою, утворюється прямий (кон’югований, проведений через печінку, холебілірубін). Сума вільного та зв’язаного складає загальний білірубін. Загальний білірубін використовується для оцінки анемії та захворювань жовчовивідних шляхів.
Збільшення кількості білірубіну в сироватці крові – білірубінемія, спостерігається при захворюваннях, які супроводжуються гемолізом еритроцитів за рахунок збільшення у крові непрямого (вільного або непроведеного через печінку) білірубіну (піроплазмідози, лептоспіроз, отруєння речовинами, що спричинюють гемоліз еритроцитів). Збільшення вмісту кон’югованого білірубіну спостерігається у тварин при механічній жовтяниці, а одночасне підвищення вмісту обох фракцій пігменту – при паренхіматозній жовтяниці, зумовленій запаленням печінки або її дистрофією.
Збільшені значення
Знижені значення
Вміст загального білірубіну в крові (мкмоль/л)
ВРХ, дорослі 0,3-7,0
ВРХ, молодняк 0,3-4,5
Коні 7,0-17,0
Вівці 0,0-6,8
Кози 0,4-5,6
Свині 0,0-6,8
Собаки 0,3-4,5
Коти 1,2-7,9
Вміст кон’югованого білірубіну в крові (мкмоль/л)
ВРХ, дорослі 0,0-2,0
ВРХ, молодняк 0,0-2,0
Коні 0,5-3,5
Вівці 0,0-1,7
Кози 0,0-2,8
Свині 0,0-1,7
Собаки 0,0-0,3
Коти 0,0-1,7
11. Тригліцериди (ТГ)
Тригліцериди можуть абсорбуватися та синтезуватися в печінці, утворюючи ліпопротеїни разом з холестерином, фосфоліпідами та білками сироватки. Тригліцериди є основним компонентом целіакії та ліпопротеїнами дуже низької щільності (ЛПДНЩ), причиною ліпемії, яка часто спостерігається у зразках сироватки або плазми. Після заморожування зразка сироватки/плазми на ніч частинки целіакії відокремлюються від сироватки/плазми та утворюють жировий шар. У той час як ЛПДНЩ залишаються диспергованими в сироватці/плазмі. Підвищений рівень тригліцеридів (ліпемія): діабет, гіпотиреоз, гострий панкреатит, гіперадреналізм/глюкокортикоїдна терапія, первинна гіперліпопротеїнемія (мініатюрний шнауцер або бігль). Високий рівень також пов'язаний із судомами у шнауцерів. Низький рівень вказує на голодування або недоїдання.
12. Загальний холестерин (Т-Хо)
У ветеринарній медицині холестерин менш важливий для виявлення захворювань, ніж у людській медицині. Це пояснюється тим, що серцево-судинний склероз та емболія рідко зустрічаються у собак та котів. Однак зміни концентрації холестерину спостерігаються й при інших захворюваннях. Підвищений рівень холестерину поширений у тварин, які страждають на проблеми щитовидної залози. Знижений рівень холестерину спостерігається у голодних або виснажених тварин.
Збільшені значення
Знижені значення
Вміст загального холестеролу в сироватці крові (ммоль/л)
ВРХ, дорослі 2,0-4,0
ВРХ, молодняк 1,3-3,0
Коні 2,3-4,4
Вівці 1,2-1,9
Кози 2,0-3,4
Свині 2,0-3,3
Собаки 3,0-10,0
Коти 1,8-4,0
13. Сечовина (BUN)
Харчовий білок, що перетравлюється твариною, являє собою велику молекулу. У міру перетравлення та використання білка організмом утворюється його побічний продукт метаболізму – сечовина. Виводиться через нирки. Якщо нирки не здатні ефективно фільтрувати ці речовини з крові, вони накопичуються в крові та досягають дуже високих концентрацій. Вищий за норму рівень азоту сечовини свідчить про те, що організм неефективно виводить білкові метаболічні продукти. Хоча захворювання нирок є основною причиною підвищеної концентрації азоту сечовини, існують інші причини підвищених значень. Наприклад, значне підвищення концентрації азоту сечовини в крові може спостерігатися при зневодненні організму. Це відбувається тому, що в організмі недостатньо рідини для належної роботи нирок. Крім того, будь-який фактор, що спричиняє зменшення кровотоку до нирок, може призвести до підвищення концентрації азоту сечовини в крові. Наприклад, захворювання серця, яке спричиняє зниження циркулюючого кровотоку. Якщо є закупорка сечовивідних шляхів, сеча не може вийти з організму та накопичується в сечовому міхурі, перешкоджаючи ниркам продовжувати виробляти сечу. Цей стан також може спричинити підвищення рівня азоту сечовини. Концентрація азоту сечовини в крові нижче референтних значень зазвичай пов'язана із захворюваннями печінки. Печінка є одним з основних місць розщеплення білка. Якщо катаболізм не відбувається, концентрація азотистих відходів в організмі падає нижче нормального референтного значення.
Збільшені значення
Знижені значення
Вміст сечовини в крові (ммоль/л)
ВРХ, дорослі 3,0-6,0
ВРХ, молодняк 3,0-6,5
Коні 3,5-6,0
Вівці 3,0-6,0
Кози 3,2-6,0
Свині 3,0-7,0
Собаки 3,0-8,0
Коти 3,5-11
14. Креатинін (CRE, CREA)
Креатинін також використовується для перевірки швидкості фільтрації нирок. Тільки нирки здатні виводити креатинін. Якщо він накопичується в організмі вище нормального референтного значення, це свідчить про знижену або порушену функцію нирок. М’язові метаболіти, що виводяться нирками, можуть підвищуватися при захворюваннях нирок або обструкції сечовивідних шляхів.
Збільшені значення
Знижені значення
Вміст креатиніну в крові (мкмоль/л)
ВРХ, дорослі 80-130
ВРХ, молодняк 70-110
Коні 100-160
Вівці 80-120
Кози 60-120
Свині 100-200
Собаки 80-150
Коти 80-160
15. Кальцій (Ca)
Концентрація кальцію в крові постійно постійна. Під час вагітності або лактації у собак може спостерігатися значне зниження концентрації кальцію в крові, що називається еклампсія. Крім того, деякі ліки та пухлини можуть впливати на концентрацію кальцію в крові. Важливо своєчасно та швидко виявити порушення рівня кальцію в крові, перш ніж це спричинить серйозні захворювання серця та м’язів. Зниження вмісту кальцію в сироватці крові (гіпокальціємія) діагностується при тривалому недостатньому надходженні його з кормом, порушенні засвоєння внаслідок дефіциту вітаміну D, при остеодистрофії, рахіті, гіпофункції щитоподібної залози, післяродовій гіпокальціємії, хворобах печінки та нирок внаслідок порушення синтезу біологічно активних метаболітів холекальциферолу. Збільшення вмісту кальцію в сироватці крові (гіперкальціємія) діагностується при передозуванні препаратів вітаміну D, згодовуванні тваринам рослин, що містять дигідроксивітамін D3, гіперфункції прищитоподібних залоз.
Вміст загального кальцію в сироватці крові (ммоль/л)
ВРХ, дорослі 2,4-3,2
ВРХ, молодняк 2,5-3,2
Коні 2,5-3,5
Вівці 2,2-3,2
Кози 2,3-3,0
Свині 2,4-3,2
Собаки 2,5-3,1
Коти 2,3-3,0
16. Неорганічний фосфор (P, PHOS)
Фосфор є основним компонентом кісток і зубів (де зберігається 80-85% фосфору) і основним внутрішньоклітинним аніоном. Фосфор відіграє дуже важливу роль в енергетичному обміні та кислотно-лужному балансі. Він регулюється переважно паратиреоїдними гормонами та виводиться через нирки. Фосфор є показником захворювань скелета, функції паратиреоїдних залоз та функції нирок. Концентрація неорганічного фосфору у сироватці крові збільшується (гіперфосфатемія) при надлишку його у раціоні, передозуванні вітаміну D та зменшенні активності прищитоподібних залоз (збільшується реабсорбція фосфору в нирках). Зменшення вмісту неорганічного фосфору у сироватці крові (гіпофосфатемія) спостерігається при нестачі його у раціоні тварин, порушенні кишкового всмоктування та гіперфункції прищитоподібних залоз (збільшується виділення фосфору із сечею внаслідок зменшення його реабсорбції у ниркових канальцях), при рахіті та аліментарній остеодистрофії.
Збільшені значенняЗнижені значення
Вміст неорганічного фосфору в сироватці крові (ммоль/л)
ВРХ, дорослі 1,5-2,2
ВРХ, молодняк 1,8-2,5
Коні 1,2-1,8
Вівці 1,4-2,3
Кози 1,6-2,6
Свині 1,4-2,3
Собаки 1,0-1,8
Коти 0,8-1,8
