Кліщі та основні хвороби, що ними передаються

Йде тепло, а з ним і сезон коли активуються кліщі. Тисячі собак щорічно заражаються небезпечними хворобами, що передаються кліщами. Кліщі – це паразити, які прикріплюються до собак, харчуються їх кров’ю та передають  збудників хвороби безпосередньо в організм тварини. Коли кліщ прикріплюється, він може передати інфекційні організми через свою слину в кров. Кліщі повинні бути прикріплені до собаки щонайменше на 24-48 годин, щоб передати хвороботворні мікроорганізми. Рідше собаки можуть заразитися кліщовим захворюванням, проковтнувши інфікованого паразита. 
Основні хвороби, що передаються кліщами собакам включають:

• Хвороба Лайма , може спричинити хворобливість, кульгавість, набряк суглобів, втрату апетиту, лихоманку та втому. Ваша собака може не проявляти ознак хвороби протягом кількох місяців після зараження.
• Ерліхіоз собак викликається інфекційною бактерією Ehrlichia.  Існує багато видів ерліхій , але два найпоширеніші види, відповідальні за ерліхіоз у собак - це E. canis та E. ewingii . Ця бактерія атакує лейкоцити у собак.  Інфекції, спричиненій E. ewingii, приділяється менше уваги, оскільки вона зазвичай не така серйозна, як інфекції, спричинені E. canis . Більшість собак, хворих на E. ewingii, мають лише легку форму захворювання (лихоманка, набряк суглобів) або можуть навіть не проявляти ознак хвороби. Симптоми ерліхіозу у собак можна розділити на три фази: гостру, субклінічну та хронічну. Гостра фаза (ранній перебіг захворювання) настає через один-три тижні після укусу собаки інфікованим кліщем. Протягом цього часу бактерії E. canis розмножуються та прикріплюються до лейкоцитів. Ознаки: лихоманка , летаргія , депресія , анорексія, втрата ваги , збільшені лімфатичні вузли , кульгавість, блювання, діарея, кашель , аномальні синці та кровотечі, неврологічні ознаки , такі як втрата рівноваги або спотикання. Якщо лікувати в гострій фазі, більшість собак повністю позбавляються інфекції та повертаються до нормального стану. Собаки, які не отримують лікування, ймовірно, перейдуть у субклінічну фазу протягом першого-чотирьох тижнів. У субклінічній фазі інфіковані собаки не проявлятимуть жодних ознак захворювання. Бактерії локалізуються в селезінці, де можуть залишатися місяцями або роками. У собаки не буде жодних симптомів, але можуть бути зміни в аналізі крові. Не у всіх собак субклінічна фаза переходить у хронічну — деякі собаки можуть самостійно одужати. У хронічній фазі , симптоми включають: аномальна кровотеча, яка може призвести до анемії . Запалення очей (увеїт) , крововилив в око (гіфема) або сліпота. Неврологічні ознаки, такі як втрата рівноваги або спотикання. Посилене сечовипускання (поліурія) та підвищене вживання рідини (полідипсія) через пошкодження нирок. Кульгавість, набряклі кінцівки. Собаки в хронічній фазі мають гірший прогноз.  Щоб діагностувати ерліхіоз у собак, треба почати з фізичного огляду , щоб виявити симптоми. Також рекомендовано різноманітні аналізи, включаючи аналіз сечі та аналіз крові (ІФА, ПЛР). Можна скористатися також більш швидким варіантом- експрес тестування.
• Анаплазмоз собак. Анаплазмоз зустрічається у всьому світі у багатьох ссавців, включаючи собак, котів та людей. Вважається, що гризуни є резервуаром A. phagocytophilum, тоді як собаки, як передбачається, є резервуаром A. platys . В обох випадках, хоча ссавці є резервуаром, кліщі є засобом передачі. A. phagocytophilium – найпоширеніша форма анаплазмозу. Симптоми, як правило, розпливчасті та неспецифічні, що може ускладнити діагностику, оскільки немає однієї чіткої ознаки, яка б викликала підозру щодо захворювання. У людей найпоширенішими симптомами є лихоманка, головний біль, озноб та біль у м’язах. Симптоми анаплазмозу у собак, включають: кульгавість та біль у суглобах, летаргія, відсутність апетиту. Лихоманка. Рідше- кашель, судоми, блювота та діарея. A. platys інфікує тромбоцити та впливає на згортання крові. Тому ознаки цієї форми анаплазмозу пов'язані з нездатністю організму належним чином зупинити кровотечу та включають синці та червоні плями на яснах і животі, а також носові кровотечі.

Як діагностується анаплазмоз?
Ветеринарний лікар спочатку збере повний анамнез здоров’я вашого собаки та проведе огляд. Також можна зробити низку експрес-тестів Дослідження крові буде самим інформативним методом, але дороговартісним– ці тести включають ІФА (імуноферментний аналіз), ІФА (непрямий флуоресцентний аналіз антитіл) та ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція).

• Бабезіоз собак, хвороба спричиняє анемію, а симптоми також можуть включати блідість ясен, слабкість та блювоту.
• Бартонельоз собак. Симптомами є періодична кульгавість та лихоманка. Якщо не лікувати це захворювання, воно може призвести до захворювань серця або печінки.

Лікування:
Ключем до лікування кліщових захворювань є рання діагностика. Зазвичай кілька ефективних антибіотиків широкого спектру дії на ранніх стадіях захворювання справляються з проблемою. Оскільки антибіотики не відрізняють «хороші» від «поганих» бактерій, лікування антибіотиками знищує також корисні бактерії організму. Тому буде раціонально використати паралельно пробіотики, щоб уникнути розвитку шлунково-кишкових проблем.

Профілактика:
Широкий спектр можливих симптомів, пов’язаних із кліщовими захворюваннями у собак (включаючи відсутність симптомів), робить щорічне обстеження на кліщові захворювання життєво важливим компонентом щорічного ветеринарного огляду вашого улюбленця. Тести проводяться швидко, а результати можна отримати, за кілька хвилин.
Численні засоби та ліки місцевого або системного застосування можуть бути використані для попередження кліщових вражень вашого собаки їх можна придбати в аптеках, клініках, зоомагазинах вони допоможуть попередити зараження.
 Щодня перевіряйте собаку на наявність кліщів протягом кліщового сезону: навесні, влітку та восени, або цілий рік у теплішому кліматі. Проведіть пальцями по шерсті, натискаючи достатньо, щоб відчути будь-які невеликі горбики. Якщо ви відчуєте горбик, розтягніть шерсть, щоб його роздивитися та ідентифікувати. Розмір кліща, що в'ївся, може варіюватися від головки булавки до виноградини. Кліщі зазвичай чорні або темно-коричневі. Залежно від розміру та розташування кліща, його лапки також можуть бути видні.
 Якщо ви знайшли кліща, подумайте про те, щоб відвезти собаку до ветеринарної клініки, де ветеринар зможе безпечно видалити кліща та показати вам на майбутнє, як це робиться. Видалення кліщів, що в'їлися, є делікатною операцією, оскільки шматочок може відірватися та залишитися в шкірі або під нею, якщо видалення виконати неправильно.