Корзина
Категории
Оборудование для свиноводства
Оборудование для скотоводства
+380
93
426-45-45
+380
96
426-45-45
+380
50
426-45-45
+380
68
454-11-22
+380
44
502-55-45
ТОВ "УКРВЕТ"
ТОВ "УКРВЕТ"
03127УкраинаКиевул. Сеченова, 7А
Карта
Інструкціія з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу

Інструкціія з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу

Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби (далі ­ ВРХ), ветеринарно­санітарних заходів при виникненні захворювання та при проведенні оздоровчих заходів.

08.03.17

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ

Н А К А З

21.12.2007 N 21 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2008 р. за N 12/14703

Про затвердження Інструкції з профілактики 

та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), Положенням про Державний комітет  ветеринарної медицини України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 року N 1075 (1075-2007-п), з метою адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу та забезпечення епізоотичного благополуччя в Україні НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити Інструкцію з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу, що додається.
  2. Управлінню забезпечення протиепізоотичної  роботи подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції  України та забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
  3. Головним державним інспекторам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести цю Інструкцію до відома територіальних органів управління ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.
  4. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію по профілактиці та оздоровленню великої рогатої худоби від лейкозу, затверджену заступником начальника Головного управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією Мінсільгосппроду України від 28.09.92 N 15­15/220 (220293-92v_220293­92 ).
  5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету ветеринарної медицини України Вержиховського О.М.

Голова    Г.Б.Іванов

ПОГОДЖЕНО:

В.о. Голови Державного комітету України з питань регуляторної

політики та підприємництва     К.О.Ващенко Міністерство охорони навколишнього

природного середовища України  П.Я.Большаков

Перший заступник Міністра охорони здоров'я України,

Головний державний санітарний

лікар України   С.П.Бережнов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України

21.12.2007 N 21

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

11 січня 2008 р. за N 12/14703

ІНСТРУКЦІЯ 

з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу

Загальні положення

Інструкція встановлює порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби (далі ­ ВРХ), ветеринарно­санітарних заходів при виникненні захворювання та при проведенні оздоровчих заходів, використання продукції, одержаної в неблагополучних господарствах щодо лейкозу ВРХ, та є обов'язковою для виконання у всіх  господарствах незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування, фізичними особами ­ суб'єктами підприємницької діяльності, діяльність яких здійснюється у галузі тваринництва.

Лейкоз ВРХ ­ інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин.

Хвороба має три послідовні стадії розвитку: інкубаційну, коли тварина заражена збудником, але антитіла в неї ще не виявляють за допомогою відповідних методів досліджень; продромальну ­ з моменту виявлення позитивної на лейкоз серологічної реакції  до появи перших клінічних ознак; клінічну ­ після виявлення гематологічних або клінічних ознак хвороби.

Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК ­ вірус з родини ретровірусів, який має близьку генетичну й антигенну спорідненість з вірусом Т­клітинного лейкозу людини типів 1 і 2 та Т­клітинного лейкозу мавп.

До вірусу лейкозу ВРХ (далі ­ ВЛВРХ) сприйнятливі велика рогата худоба незалежно від породи, віку й продуктивності, а також вівці, кози, кролі, свині та менш сприйнятливі коні, коти, собаки, морські свинки, миші.

ВЛВРХ розмножується в культурах клітин ВРХ, овець, мавп та інших тварин, а також у культурах клітин людини. Паразитує в лімфоцитах і взаємодіє з клітиною на  рівні  її  генетичного апарату ­ ДНК. Вірус нестійкий у зовнішньому середовищі, гине при температурі 80 град.С протягом 1 хвилини.

В інфікованих ВЛВРХ тварин особливо в клінічній стадії змінюються обмінні, біохімічні процеси і, як  наслідок, відбуваються зміни якісних характеристик молока і м'яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, зокрема метаболітів триптофану,  які мають канцерогенну дію.

Джерелом збудника є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях інфекційного процесу.

Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров'ю, молоком, слиною, іншими секретами й екскретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі.

Шляхи зараження тварин: парентеральний, ентеральний. Збудник лейкозу передається горизонтальним шляхом ­ при порушенні правил асептики та антисептики під час нумерації тварин, ветеринарних маніпуляціях, осіменінні спермою, яка містить клітини крові, контактним шляхом, доїнні інфікованих та здорових тварин одним доїльним апаратом тощо. Не виключена  можливість перезараження тварин певними кровососними комахами та вертикальним шляхом (внутріутробно).

Основними заходами ефективного  забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу є:

  1. Своєчасна діагностика хвороби;
  2. Чтке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді;
  3. Негайне виведення зі стад (ферм) інфікованих вірусом лейкозу тварин та їх ізоляція з наступним забоєм;
  4. Проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин; дотримання ветеринарно­Санітарних правил на фермах; дотримання асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);
  5. проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.

Діагностика

Відбір, доставка проб крові, молока, молозива, патологічного матеріалу в лабораторію, їх дослідження проводять відповідно до діючих нормативно­правових документів.

Основним методом прижиттєвої діагностики лейкозу є реакція  імунодифузії (далі ­ РІД) та імуноферментний аналіз (далі ІФА). Крім того, ІФА застосовують у благополучних стадах для дослідження об'єднаної проби молока від групи тварин. Для дослідження особливо цінних тварин та для арбітражних висновків застосовується полімеразно­ланцюгова реакція (далі ­ ПЛР).

Клініко­гематологічний, патолого­анатомічний та гістологічний методи застосовують для визначення стадії розвитку хвороби, морфологічної природи лейкозу в серопозитивних тварин.

Діагноз на лейкоз вважають установленим за наявності одного з таких позитивних результатів:

при серологічному дослідженні в РІД;

при дослідженні за допомогою ІФА та ПЛР.

При виявленні в благополучному господарстві в окремих тварин клініко­гематологічних, патолого­анатомічних або  гістологічних змін діагноз уточнюють за допомогою РІД, ІФА або ПЛР.

Тварину вважають хворою при встановленні діагнозу  одним з методів, перерахованих у пункті 2.3 цієї Інструкції, і включають у звіт (форма N 1­вет, затверджена наказом Мінагрополітики України

Предыдущие новости